Як перейти на українську без болю: 8 порад з власного досвіду

Як перейти на українську без болю: 8 порад з власного досвіду

25 квітня Верховна Рада прийняла закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він передбачає обов’язкове використання української в публічній сфері, натомість не зобов’язує спілкуватись українською в особистих розмовах. Тетяна Гонченко пройшла шлях від повного несприйняття української до використання її в усіх сферах свого життя. Спеціально для Вікенда вона розповіла, як вивчити українську, не докладаючи для цього надприродних зусиль.

Я виросла в російськомовній до мозку кісток сім’ї, де українську мову називали «селянською», а українську музику вважали другосортною і відстійною. Зростала на жартах про «хохлів» на телебаченні, що линули з усіх передач, та постійним нав’язуванням, що все українське — це щось примітивне і дурне. Зараз я купую виключно україномовні книжки, веду усі соцмережі українською та розмовляю нею з чоловіком і більшістю друзів. У цьому тексті розкажу, як відбулась така трансформація.

Особистий досвід

Як і у багатьох, переломний момент стався у 2004 році. Мені тоді було дев’ятнадцять. Дивилась Помаранчеву революцію по телевізору, і щось всередині перевернулось. Тоді у щоденнику написала: «Сьогодні відчула, що я українка».

На той момент завдяки своєму оточенню я була переконана, що українська література закінчилась десь на шкільній програмі, що після Ліни Костенко вже ніхто нічого не писав. У розмовах я повторювала дурні штампи типу «Сучасної української літератури не існує. Якщо щось і пишуть, що це примітивщина». Всі стверджувально кивали.

«Ти з глузду з’їхала? Почитай Андруховича! А Сергій Жадан! А Юрко Іздрик!» — заявив раптом один з особливо просунутих друзів у відповідь на мою тираду.

У книгарнях Дніпропетровщини, де я тоді жила, асортимент української літератури обмежувався Франком та Шевченком, тому таких імен я не знала. Андрухович та Жадан на наших теренах тоді вважались андеграундом. В усьому Дніпрі їхні книжки продавали в одному-єдиному магазині агенції «Арт-вертеп», про який знали лише втаємничені. Це був маленький осередок українськості в цілому місті-мільйоннику.

У «Арт-вертепі» фактично пройшла моя українська юність. Я купувала там україномовні книжки та музику, ходила на концерти, які вони організовували та на зустрічі з письменниками. Вечори того ж Жадана в ті роки проходили у камерних клубах або маленьких кав’ярнях. При безкоштовному, або символічному, вході їх відвідувало по 10-15 людей. Хто б міг подумати, що за 10-15 років Жадан збиратиме цілий Жовтневий концертний зал у Києві!

Далі я почала вести блог на livejournal українською, коли це ще не було мейнстрімом. Україномовних ЖЖ тоді можна було перерахувати на пальцях. Коли зареєструвалась у Фейсбуці, також почала писати українською. Та їздила з Дніпропетровщини до Львова чисто щоб було де нею поговорити.

Україномовні книжки тепер не рідкість, а сфера книговидавництва у розквіті. У моїй бібліотеці практично всі книжки україномовні. З чоловіком ми розмовляємо виключно українською — хоча він теж з російськомовної родини. Так повелось з першого дня знайомства, і тепер навіть коли ми говоримо російською у російськомовній компанії, між собою розмовляємо українською. Інакше не виходить. І обов’язково говоритимемо виключно українською з дітьми — це рішення вже давно ми прийняли одностайно.

Кілька лайфхаків про лагідну українізацію

Я не дуже вірю, що доросла людина може вивчити українську шкільним методом — за допомогою підручників, уроків та диктантів. Для цього треба мати неабиякий стимул (наприклад, бути чиновником на високій посаді і соромитись своєї необізнаності), або надто багато вільного часу та залізну силу волі. Значно легше українізовуватись поступово, лагідно і майже непомітно. 

Якщо соромитесь говорити, спочатку почніть вести українською соцмережі. Пости та коментарі не вимагають швидкості — можна погуглити якесь слово або взагалі скористуватись гугл-перекладачем. Так ви поступово запам’ятовуватимете слова і позбавлятиметесь русизмів. А якщо робитимете помилки — не сумнівайтеся, що турботливі френди їх виправлять.

Слухайте україномовні аудіокнижки та подкасти. З аудіокнижками досі важкувато — їх майже немає, але в нагоді стане перша українська аудіокнигарня, в якій за 70-100 гривень можна купити цілу аудіокнижку, часто — озвучену самим автором. Також вам стане в нагоді оця добірка українських підкастів. А на «Прометеусі» можна безкоштовно слухати україномовні курси з програмування, харчування, економіки, історії, психології та багатьох інших тем і дисциплін.

Читайте україномовні книжки. У наш час їх не бракує. Так, вам буде важко. Я 15 років тому почала переходити на українську, і мені досі легше читати російською. Але чим більше україномовних книжок ви читатимете, тим краще прокачуватимете свою мову. Я досі зустрічаю в книжках незнайомі слова та лізу гуглити, що вони означають.

Ходіть в кіно. Завдяки сучасному законодавству всі фільми в кінотеатрах йдуть українською. І це прекрасно — навіть мої російськомовні друзі часто, виходячи з кіно, не можуть відповісти, якою мовою був фільм. Вони так занурюються в сюжет, що мова гармонійно вкладається всередині і зовсім не дисонує.

Починайте говорити з людьми українською з першого дня знайомства. Перейти на українську з тими, з ким десятиліттями спілкувався російською, — надзвичайно важко. У мене досі це не виходить. Підсвідомість асоціює конкретну людину з певною мовою, і щоб це виправити, треба себе ламати. Натомість якщо відразу під час знайомства починати українською, ви вже не зможете спілкуватись з цією людиною російською.

Купуйте дітям україномовні книжки. Вони сьогодні надзвичайно якісні, чарівно ілюстровані і оформлені так круто, що їх хочеться читати навіть дорослим.

Підпишіться на україномовні Телеграм-канали. Наприклад, на «Є мова» та «Корекратіум»: там публікують приклади вживання окремих слів і виразів. Також вам знадобиться оцей перелік з тридцяти україномовних телеграм-каналів на різні теми.

Створюйте довкола себе україномовне середовище. Воно з’явиться автоматично, якщо вести українською соцмережі. Розвіртуалюйтесь з френдами, і вони звертатимуться до вас українською, адже звикли читати вас саме цією мовою.

Квоти на радіо, україномовне телебачення та свіжоприйнятий мовний закон дуже допомагатимуть вчити українську. Коли чуєш її звідусіль, рано чи пізно почнеш її знати. Також корисно мати під рукою книжку Олександра Авраменка «100 експрес-уроків української». Це сучасний та ненапряжний підручних української для дорослих. Минулого року книжку Авраменка купили понад 100 тисяч українців. 

Читайте також: Як знаходити час на книжки: лайфхаки від книголюба з 25-річним стажем;

10 пізнавальних книжок, що пояснять дітям, як влаштований світ;

Где в мозге находится язык и для чего он вообще нужен;

Игры разума: топ-5 настолок со словами;

Деньги под контролем: лучшие приложения для домашней бухгалтерии.

Давай дружить в , самые крутые фотки лови в , все самое важное и интересное в , кратко и по делу в .