Диво-жінка 1984: бійся своїх бажань

Диво-жінка 1984: бійся своїх бажань

Прем’єру фільму «Диво-жінка 1984» неодноразово переносили і от, коли здавалося, що цього року картину чекати вже не варто, вона дебютує в українських кінотеатрах 16 грудня. Вікенд розповідає, яким вийшов фільм та чи варто дивитися його на великому екрані.

Відтоді як Діана Прінс допомогла закінчити Першу світову війну та втратила своє єдине кохання, минуло багато років. Події нової картини, як можна здогадатися з назви, розгортаються у 1984 році. Діана працює в інституті зі стародавніми артефактами та живе звичайним життям. Іноді вона надягає свої супергеройські обладунки та рятує містян. Але спокійному життю приходить кінець, коли до їхнього інституту потрапляє дивний камінь, здатний виконувати будь-яке бажання.

Цей камінь поверне Діані втраченого коханого Стіва, але за все доведеться платити, а розцінки у каменю зависокі. Тому Диво-жінці знову доведеться розбиратися з цілою купою проблем та вирішувати, що важливіше: власне щастя чи порятунок світу.  

Діану та її коханого Стіва Тревора ми пам’ятаємо з минулої частини фільму. Власне, змінилися вони мало. Але тут з’явилися нові антагоністи – Максвелл Лорд та Барбара Мінерва (Гепарда).

Максвелл Лорд – бізнесмен-невдаха, він хоче побудувати нафтову імперію, але свердловини залишаються порожніми, а борги лише ростуть. Макс розуміє, що виплутатися з ситуації йому допоможе лише диво, тому давно займається пошуками каменю-виконавця бажань і, знайшовши, Максвелл вже не може зупинитися.

Барбара Мінерва – колега Діани, вона також працює в інституті та досліджує старовинні предмети. Барбара страждає від того, що з нею ніхто не хоче спілкуватися. У неї немає друзів, а сама вона відчуває себе незграбною, непомітною, кумедною та слабкою. Барбара хоче бути схожою на Діану, адже вбачає в ній еталон. Власне, саме з таким бажанням вона й звертається до каменю.

Тішить те, що антагоністи живі та яскраві. Вони не всесильні боги, а звичайні люди, які просто хочуть стати багатшими/сильнішими/щасливішими. Їхні мотиви та вчинки цілком зрозумілі, тому їм навіть співчуваєш, адже розумієш, що в такій ситуації міг опинитися кожен.

Але якщо характер та історія Максвелла Лорда прописана якісно та детально, то персонаж Барбари все ж залишився не до кінця розкритим. ЇЇ сюжетна арка дуже вдало починалася, але чомусь на середині фільму її дії втрачають будь-яку логіку. Хоча той феміністичний посил, який показують на прикладі історії Барбари, справді дуже потужний. Тому що багатьом жінкам знайоме відчуття страху та беззахисності. Коли йдеш темним містом та знаєш, що у разі чого просто не зможеш себе захистити.

Фільм досить повільний. Він довго розпалюється, і, чесно кажучи, багато хронометражу віддали для того, аби зробити картину більш видовищною, а не для того, аби розповісти детальнішу історію.

Візуальна складова тут справді на висоті. Естетика 80-х, стильні костюми Діани, її польоти та екшн-сцени виглядають дуже динамічно та захопливо. А осяйні обладунки Диво-жінки з крилами взагалі витвір мистецтва.  

Але здається, що картину сильно порізали під час монтажу та викинули важливі сцени. Річ у тім, що фільм розставляє певні акценти, дає зачіпки, які у підсумку ні до чого не приводять, а просто залишаються підвішеними у повітрі. Це як рушниця, яка висить на стіні, але все не стріляє.

До того ж, сюжет вийшов досить прісним. Весь гумор тут зосереджений лише на Стіві, який опинився у майбутньому. Чесно кажучи, якісних жартів сильно бракувало. Натомість глядачам дали вдосталь драми, сентиментів та зворушливих монологів. Головний посил картини – бійтеся своїх бажань, а у гонитві за тим, чого жадаєте, не втратьте того, що маєте.

У фільмі є сцена після титрів, яка, очевидно, повинна була зробити фінал більш логічним. Але на прес-показі її не показували – це було рішенням режисерки Петті Дженкінс, тому обов’язково залишайтеся та подивіться, що ж там за суперсекретна сцена (і розкажіть нам!).

Так, у фільму є проблеми і назвати його найкращим у жанрі супергероїки точно не вийде. Втім, тут чудова центральна ідея, неймовірна картинка, живі антагоністи та неперевершена Галь Гадот. Здається, для вдалого походу у кіно цього більш ніж достатньо.  

Читайте також: «Химери»: Барбі-вбивця, кров та підліткові проблеми;

Кинути айті та від коханого піти: навіщо дивитися «Суперінтелект»;

«Гренландія»: комета, Батлер та кліше;

«Мулан»: бійки, магія та фенікс замість дракончика;

Як організувати книжки вдома: три бібліотеки киян-книголюбів.

Давай дружити в , найкрутіші фотки лови в , все найважливіше та найцікавіше в , коротко і у справі в .