Жук-олень у місті: 8 фактів про рогатих

Жук-олень у місті: 8 фактів про рогатих

У теплу пору року вилітають жуки-олені. Через розмір та дещо грізний вигляд багато хто як мінімум зойкає, побачивши їх, а як максимум — намагається розчавити. Чому не варто так чинити та що робити у разі зустрічі, пояснює Вікенд.

Факти про жуків-оленів

Жуки-олені не кусаються, вони харчуються мертвою деревиною та деревним соком. Тому вони не можуть нашкодити людині чи природі. Навпаки — виконують роль санітарів, переробляючи деревину та листя, що гниє.

Цей жук не переносить ніяких захворювань.

Колись жук-олень був звичним для всієї Європи, а зараз його популяція зменшується. Вид вважається таким, якому загрожує вимирання, і в Україні занесений до Червоної книги.

Основними факторами зникнення жуків є масові вирубки лісів та безконтрольний збір комах колекціонерами та випадковими людьми.

Середня довжина самців — 45-85 мм, самок — 25-57 мм. Документально підтверджений рекорд серед самців у Європі — 95 мм.

Личинкою жук є 4-6 років.

Жуків-оленів найчастіше можна спостерігати з середини-кінця травня до середини липня.

Вони можуть летіти на штучне світло, особливо на яскраві вивіски супермаркетів та вітрини магазинів. Б’ються в них, а після зіткнення не одразу приходять до тями, падають та часто гинуть, коли на них наступають.

Що робити, коли ви знайшли жука-оленя? Постарайтеся не зашкодити йому, а краще — віднесіть до трави, кущів, дерев.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Повзучі, кусючі, летючі. Комахи у місті;

Дикие с Подола и домашние с окраин: как пчелы, осы и другие «бжж» обитают в городе;

Птицы в городе: умники, агрессоры и приспособленцы;

Вторжение пришельцев: как агрессивные растения завоевывают мир;

Кто здесь фрукт: как ботаники различают овощи, орехи и ягоды.