2 серпня 1989 року на Майдані Незалежності, який тоді носив назву площа Жовтневої революції, обвалилися колони портала Головпоштамту, через що загинули 11 людей. Чому це сталося, якими неймовірними версіями пояснювали та як дощ вплинув на кількість жертв?
Німці між прибутковим будинком на Головпоштамтом
До того, як збудували Головпоштамт, на цьому місці знаходилася інша споруда. У 1840-х роках ділянку на Хрещатику, який саме забудовувався, придбав аптекар Йоганн Ейсман, на той час один з найзаможніжих киян. До кінця 1840-х двоповерховий камʼяний прибутковий будинок з магазинами на першому поверсі був готовий. Через пів століття на ньому надбудували третій поверх. Таким будинок був до вересня 1941 року. Коли німці окупували Київ, вони знищили багато будівель на Хрещатику. Серед них був і колишній будинок Ейсмана.
Старий будинок з вивіскою «Гастроном»
Через деякий час після війни головну вулицю міста почали відбудовувати. Були різні проєкти споруди, що має знаходитися на розі головної вулиці та головної площі. Перемогла концепція, яка передбачала будівництво Головпоштамту, або Будинку звʼязку, бо тут передбачали приміщення для Міністерства звʼязку СРСР.
На початковому проєкті не було того двоярусного порталу, який обвалиться через кілька десятиріч. Проте вже під час будівництва головний вхід став грандіознішим і монументальнішим. І попри те, що тоді йшла боротьба з архітектурними надмірностями, вигляд Головпоштамту майже не збіднів. Будівництво тривало з 1952 до 1957 року.
Головпоштамт став відвідуваним. Сюди щодня зверталися тисячі людей: користувалися поштовими послугами, переговорними пунктами. До того ж це було популярним місцем для призначення зустрічей.
Листівка 1959 року
Десантники, прокляття та віночок
У 1989 році на Головпоштамті йшли ремонтні роботи, під час яких зокрема демонтували облицювальну плитку колон.
2 серпня трохи дощить. Дехто сховався від крапель під порталом Головпоштамту, проте через риштування там стоїть небагато людей. У центрі десантники відзначають професійне свято. Лунає гуркіт ремонту. Згодом він стихає: робітники пішли на обід. Аж раптом портал обвалюється — прямо на людей, що стояли під ним.
Як згадують свідки, одразу після того міліціонери, пожежники та десантники, які були поруч, кинулися розбирати завали. Двоє людей залишилися живими, хоча один втратив обидві ноги. Одинадцятьох врятувати не вдалося.
Причини обвалу чітко так і не визначили. Серед них називали і ремонтні роботи, які супроводжувалися порушеннями техніки безпеки, і підземні роботи під Майданом Незалежності, де саме будували станцію метро. Були навіть конспірологічні теорії про диверсію полонених німців, які начебто спеціально побудували конструкцію неміцною (нагадаємо, Головпоштамт будували у середині 1950-х). Говорили, що будинок начебто проклятий: у 1902 році, коли стояла стара будова, домовласниця скаржилася у поліцію, що в одній з квартир рухалися меблі, літали ковдри та стрибали подушки.
Вхід почали відновлювати не одразу, а за кілька років. Кожний пілон нанизали на товсту металеву трубу з міцною основою. До середини 1990-х років уже все було готове. Під час відбудови над карнізом не стали відновлювати радянську символіку — серп і молот — у віночку, а залишили ледве помітне сонечко. Якщо придивитися, то й зараз можна побачити, що колір портала трошки відрізняється від кольору усієї споруди.
Так Головпоштамт виглядає зараз
При підготовці використовувалися матеріали зі статті Михайла Кальницького.
Читайте також: Взрыв на Зверинце. Как на Печерске взрывались склады;
З повісткою та респіратором. Після серіалу НВО в Києві розповідають про Чорнобиль;
С мрамором, медом и офисом президента: 12 фактов про Украинский дом;
Свадьбы звезд и крики пенсионеров: фишки и антифишки загсов Киева;
День рождения киевской телебашни: 15 фактов про именинницу.
Давай дружить в 
, самые крутые фотки лови в 
, все самое важное и интересное в 
, кратко и по делу в 
.
