Еней у кав’ярні, мультику, метро: як Київ переосмислював Котляревського

9 вересня — день народження Івана Котляревського. Вікенд пригадує, чим примітна «Енеїда» та чому вона наповнена міцним слівцем, і розповідає, як Київ шанує памʼять батька нової української літератури.

Уже понад 220 років українці сміються над пригодами Енея, який «був парубок моторний і хлопець хоч куди козак». Проте далеко не кожен знає, що автору було лише 29 років, коли він написав ці рядки, а загалом працював над поемою 30 років.

Івану Котляревському завжди подобалися шумні компанії з веселощами, пристрастями, вином і картами. На таких посиденьках він читав друзям уривки з майбутньої «Енеїди», а ті записували та поширювали історію серед місцевої інтелігенції. А деколи й самі продовжували, тому «Енеїда» сповнена густим бурсацьким гумором із «сучими дочками» та «гадовими синами».

Крім веселих пригод, у поемі безліч грандіозних бенкетів з дивовижними стравами і міцними напоями: всього там згадано 175 традиційних національних страв.

Про що розповідає «Енеїда»? Про мандри запорожців після зруйнування Січі 1775 року, та більше — про мандри українців після скасування Гетьманщини й остаточної втрати державності.

«Енеїда» Котляревського була в бібліотеках майбутнього царя Миколи І, Наполеона та Леніна. Це перший твір української літератури, написаний народною мовою. Тарас Шевченко назвав автора «Енеїди» батьком нової української літератури.

Оповіді про Котляревського роблять з нього лицаря та романтичного героя: працював вчителем у заможній родині, закохався в родичку господаря. Дівчина була обіцяна іншому, тому Іван кинув вчительську кар’єру та подався в армію.

Проте Котляревський завжди залишався цінителем жіноцтва. Після повстання декабристів слідство виявило, що у Полтаві діяло таємне масонське товариство, засноване одним з декабристів. Від арешту в цій справі Котляревського врятувала таємна висока покровителька. Кажуть, це була Варвара Рєпніна, дружина генерал-губернатора.

Військову славу та кар’єру Котляревський завжди ставив вище літературної. Навіть на його могилі в Полтаві на першому пам’ятнику було написано: «Майор Котляревский, сочинитель малороссийской «Энеиды». Коли через 100 років пам’ятник оновили, згадка про військовий чин зникла.

25 років він служив наглядачем будинку виховання дітей бідних дворян. Цар Олександр І під час візиту до Полтави планував нагородити Котляревського високим чиновницьким титулом, проте той зажадав краще отримати чин майора. З армії він пішов із правом носити мундир до кінця життя.

Нащадків Котляревський не залишив. Він заповів будинок своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові. А шістьох кріпаків відпустив на волю.

Хоча Котляревський ніколи в житті не був у Києві, столиця завжди шанувала його пам’ять і, як уся країна, назавжди закохалася у Енея.

1966

У Будинку письменників у Києві відкрилося літературне кафе «Еней», яке до 2000-х стало культовим місцем зустрічей письменників, композиторів, артистів. Тут вони зустрічалися, обговорювали майбутні роботи та пропивали отримані гонорари. Інтер’єр кафе оформив у відповідному стилі Анатолій Базилевич.

1968

«Енеїду» ілюстрували в різні часи видатні українські художники: Мирон Левицький, Іван Їжакевич, Георгій Нарбут. Проте найкраще за всі часи візуальне переосмислення твору — це роботи Анатолія Базилевича, над якими він працював дев’ять років. Книга з його малюнками вийшла друком у київському видавництві «Дніпро» й перевидавалася 17 разів.

1975

Бронзовий монумент Котляревському, відлитий разом із колоною-постаментом, прикрашений барельєфами, вагою майже сім тонн і висотою 5,5 метрів, встановлений у невеличкому сквері на Лук’янівці.

1986

«Енеїду» неодноразово ставили у театрах країни — у вигляді мюзиклу, опери, оперети, лялькового спектаклю, бурлеску. У 1986 році режисер Сергій Данченко у театрі імені Франка в Києві представив рок-оперу «Енеїда». Лібрето написав Іван Драч.

1991

Режисер Володимир Дахно зняв на студії Укранімафільм за мотивами поеми мультфільм, який вважається першим повнометражним мультфільмом незалежної України.

2017

У Національному художньому музеї України відбулася виставка «Проект Енеїда», яка представила близько 200 визначних артефактів: ілюстрації, театральні афіші, розкадровки до мультфільму, видання з приватних колекцій та 11 музеїв України.

На Книжковому Арсеналі відбулася грандіозна виставка «Енеїда Базилевича». Критики пояснювали, що художник показав коміксовість козаків, навіть увів у масову свідомість новий образ козака.

Столичний метрополітен на два місяці на синій гілці запустив потяг «Енеїда», в якому розмістили плакати про візуальну історію поеми.